Представлено екологічний компонент географічної освіти як самостійний напрямок, органічно вписаний в її структуру, пов'язаний з усім комплексом географічних знань. Запропоновано найбільш важливі принципи, які забезпечують оптимальне функціонування екологічного компонента географічної освіти: міждисциплінарність і комплексність, діяльнісний принцип, принцип обов'язковості в географічній освіті.

Розглянуто роль засобів масової інформації (ЗМІ) у системі екологічної освіти людей. Розширення та доповнення знань з актуальних екологічних проблем регіону або держави завдяки ЗМІ формує соціальну турботу суспільства. Важливе значення має своєчасне отримання достовірної інформації, надісланої керівникам областей та районів, які несуть відповідальність за прийняття вірних рішень щодо екологічної безпеки виробництва або життєдіяльності. Для поліпшення екологічної освіти та виховання населення України необхідно створити добре налагоджену Глобальну Інформаційну Екомережу.

Рассмотрены аспекты безопасности потребительских товаров, проанализирована взаимозависимость их качества и состояния окружающей среды. Описан комплекс взаимосвязей в системе окружающая среда - товар - человек. Раскрыт временный аспект эволюции товара и её зависимости от деятельности человека и его взаимодействия с природой. Освещены основные факторы опасности товаров для организма человека и окружающей среды.

Проаналізовано проблеми збереження людської популяції та гармонізації взаємодії людини і природи. Розглянуто еволюцію та життєдіяльність людини як біологічної істоти. Охарактеризовано основні етапи історії розвитку наукових ідей з екології людини. Розкрито особливості функціонування системи природа - соціум - людина. Визначено природні, соціальні та екологічні фактори, що впливають на здоров'я та безпеку життєдіяльності людини, запропоновано способи удосконалення її біологічної й соціально-психологічної адаптації та покращання якості життя. Розглянуто актуальні еколого-демографічні проблеми й обгрунтовано шляхи збереження цілісності людини за сучасних соціально-екологічних умов.

Проанализированы проблемы сохранения человеческой популяции и гармонизации взаимодействия человека и природы. Рассмотрена эволюция и жизнедеятельность человека как биологического существа. Охарактеризованы основные этапы истории развития научных идей по экологии человека. Раскрыты особенности функционирования системы природа - социум - человек. Определены природные, социальные и экологические факторы, влияющие на здоровье и безопасность жизнедеятельности человека, приведены способы усовершенствования его биологической и социально-психологической адаптации, а также улучшения качества жизни. Рассмотрены актуальные эколого-демографические проблемы и обоснованы пути сохранения целостности человека в современных социально-экологических условиях.

Рассмотрены проблемы экологической безопасности товаров народного потребления. Проанализированы ресурсно-сырьевая, производственная, потребительская стадии эколого-технологического цикла данных товаров. Охарактеризованы ресурсы атмо-, гидро-, литосферы, флоры и фауны в контексте производства товаров народного потребления. Освещено влияние деятельности предприятий, в частности, машиностроительного, химического, лесопроизводственного комплексов, на окружающую среду. Уделено внимание проблемам токсичности, мута-, терато-, канцеро-, аллергенности товаров, экологической безопасности почв и растительной продукции на индивидуальных приусадебных участках, правовому и информационному обеспечению экологической безопасности товаров народного потребления.

Викладено результати поведінки валового складу хімічних елементів у продуктах харчування рослинного походження, що вирощені на різних геоморфологічних елементах - заплаві та плато. Доведено, що деякі хімічні елементи за характером реагування на зміни геоморфологічних умов об'єднуються у певні групи, відповідно змінюючись у кількості.

Висвітлено вітчизняний, європейський та світовий досвід одержання фахових знань з екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування, наведено нову парадигму підготовки фахівців-екологів в Україні з урахуванням зазначеного досвіду та Болонської декларації. Викладено вимоги до кадрового та методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ України, окреслено напрями та шляхи її удосконалення. Розглянуто питання формування фахівця-еколога в інноваційному освітньому просторі, подано відомості з основ студентських наукових досліджень.

Освещен отечественный, европейский и мировой опыт получения профессиональных знаний по экологии, охране окружающей среды и сбалансированному природопользованию, приведена новая парадигма подготовки специалистов-экологов в Украине, которая базируется на учете данного опыта и Болонской декларации. Изложены требования к кадровому и методическому обеспечению подготовки будущих специалистов в ВУЗ Украины, очерчены направления и пути её усовершенствования. Рассмотрены вопросы формирования специалиста-эколога в инновационном образовательном пространстве, даны сведения по основам студенческих научных исследований.

Висвітлено особливості змін лісової травянистої рослинності внаслідок впливу пірогенного чинника в Куп'янському лісгоспі Харківщини. Проведено порівняльний аналіз швидкості розкладання підстилок природних і штучних біогеоценозів, еколого-економічне оцінювання впливу пірогенного фактора на степові фітоценози. Розглянуто питання розширення контролю над станом навколишнього середовища з використанням бездротових сенсорних мереж, захисту водоймищ від забруднення стічними водами суден, нафтою та нафтопродуктами під час судноплавства. Викладено розрахунок фонових концентрацій свинцю в атмосферному повітрі Донецька. Визначено вплив хімічного складу рослинного опаду на кислотно-лужні характеристики чорнозему типового під лісовим фітоценозом. Увагу приділено питанням екологічної безпеки продуктів харчування, проблемам техноекології та екологічним проблемам життєдіяльності людини.

Проаналізовано особливості навколишнього середовища (НС) в контексті формування та функціонування спектра екологічних явищ і процесів, взаємовідносини організмів з НС та між собою. Розкрито теоретичні та практичні основи неоекології, екологічні основи збалансованого природокористування. Увагу приділено екологічному менеджменту в контексті ефективного використання та збереження природних ресурсів.

Надано результати моніторингових досліджень екологічної якості овочевої продукції широкого споживання (картоплі, моркві, буряку та капусті), що вирощені на приватних ділянках за умов лісостепової зони України. Визначено вміст важких металів, надано результати статистичної обробки.

Рассмотрен вопрос разработки специализированной базы данных для определения влияния природных и антропогенных факторов на продукты питания растительного происхождения на основе реляционной модели данных.

Висітлено проблеми збереження людської популяції та гармонізації взаємовідносин людини та довкілля. Визначено екологію людини, спрямовану на систему природа-соціум-людина. Розглянуто людину у цій складній системі як біопсихосоціальну істоту, яка взаємодіє з різними формами життя та навколишнім середовищем. Описано природні, соціальні й екологічні фактори, що впливають на безпечне існування людини. Вивчено закономірності взаємодії людини з навколишнім середовищем, що дозволить вирішити проблеми збереження здоров'я, покращання якості життя, вдосконалення біологічної та соціально-психологічної адаптації. Описано еволюцію та життєдіяльність людини як біологічної істоти, а також феномен виникнення життя та його форми. Розглянуто основні етапи історії розвитку наукових ідей з екології людини. Викладено проблеми збереження цілісності людини за сучасних соціально-екологічних умов.

Показано причини, які диктують необхідність реформування національної технології освіти, зокрема екологічної. На прикладі кафедри геоекології та конструктивної географії Харківського університету простежено головні етапи реформування навчальної системи академічної екологічної освіти в Україні. Наведено комплекс заходів першого етапу. У 2002 - 2005 рр. розпочато експеримент з метою вдосконалення чинного механізму навчального процесу та закладання основ національної технології екологічної освіти. Акцентовано увагу на ході, етапах, підходах дослідження, за результатами якого запропоновано і аргументовано кількість навчальних елементів (мінімальних одиниць) необхідних для засвоєння і, відповідно, включення до національного механізму здобуття вищої екологічної освіти. Розкрито складові нового механізму формування знань фахівця-еколога та наголошено на його перевагах. Апробовано нову організацію навчального процесу, за якою розроблено семирівневу систему засвоєння і контролю знань і вмінь студентів. Висвітлено специфічні риси кожного з рівнів.

Визначено головні аспекти адаптації української освіти до вимог Болонського процесу. Важливе завдання для вітчизняної освіти - порівняння українського освітнього процесу з європейським і міжнародним. Розроблено й апробовано певні підходи до втілення національної технології вищої освіти України.

Виявлено географічні закономірності та особливості формування якості рослинної продукції. Вперше аргументовано необхідність залучення науково-теоретичних доробок конструктивної географії до вивчення механізмів формування якості рослинної продукції. Досліджено географічну диференціацію процесів акумуляції важких металів у рослинній продукції за умов чотирьох географічних поясів Північної півкулі - помірного, субтропічного, тропічного та субекваторіального. Встановлено регіональні географічні особливості та закономірності формування рівня забруднення рослинних продуктів харчування для лісової, лісостепової та степової природних зон і Карпатського та Кримського регіонів України. Здійснено моделювання та прогнозування характеру акумуляції Fe, Mn, Zn, Cu, Ni, Pb та Co у рослинній продукції під впливом природних і соціально-економічних факторів.

Проаналізовано кількісні та якісні показники складу води р. Ворскла у межах Полтавської області. Досліджено стан поверхневих вод (на прикладі р. Псел в Сумській області. Здійснено екологічне оцінювання якості поверхневих вод басейну р. Турія. Оцінено ступінь екологічної безпеки за допомогою байєсівських методів. Досліджено вплив поверхневого стоку на якість води в м. Харків. Увагу приділено використанню сонячної енергії в Карпатському регіоні. Висвітлено проблеми переробки склобою в Україні. Розкрито методичні основи оцінювання забруднення атмосферного повітря. Викладено екологічні аспекти використання відходів теплоелектростанцій під час улаштування покриттів з асфальтобетону. Подано екологічне обгрунтування умов перевезення небезпечних вантажів. Визначено хімічний склад листового опаду паркових територій м. Харків. Описано шляхи формування комфортного видимого середовища урбосистем (на прикладі м. Харків).

Cистематизовано світовий досвід дослідження якості рослинної продукції, а також подано власні результати трофогеографічних досліджень авторів. Аргументовано необхідність залучення науково-теоретичних доробок конструктивної географії до вивчення механізмів формування якості рослинної продукції та розроблено наукові основи трофогеографії як нового наукового напрямку конструктивної географії. Викладено основні результати комплексних регіональних і субглобальних трофогеографічних досліджень, проведених протягом 2007 - 2012 pp. у межах 4 географічних поясів Північної півкулі - помірного, субтропічного, тропічного та субекваторіального. Висвітлено регіональну специфіку формування мікроелементного складу рослинних продуктів харчування для лісової, лісостепової та степової природних зон і Карпатського та Кримського регіонів України. Розкрито основі особливості диференціації металоакумулятивних властивостей залежно від типу рослинної продукції для овочів, фруктів, ягід, лікарських трав та ін. На прикладі модельного Харківського регіону простежено характер територіальної варіації рівня забруднення рослинної продукції та проведено моделювання акумуляції важких металів у продуктах харчування рослинного походження.

Простежено у ретроспективі питання естетики міського середовища Значну увагу приділено дослідженням культурних ландшафтів та їх естетичному сприйняттю в межах конструктивної географії. Відзначено, що розвиваються сучасні наукові напрями, такі як медицинська географія, валеологія, відеоекологія, урбоекологія, що у своїх дослідженнях розглядають естетичні аспекти урбогеосистем з метою їх оптимізації та формування комфортного середовища для життєдіяльності сучасної людини.

Прослежено развитие вопроса эстетики городской среды со времен постановки проблемы до нынешнего времени. Значительное внимание уделяется исследованиям в рамках конструктивной географии. Отмечено большое количество новых направлений и методов исследования эстетического аспекта урбогеосистем.

In the article development of question of aesthetics of municipal environment is traced from times of resolution of problem to present time. Considerable attention spared by research within the framework of structural geography. Plenty of new directions and methods of research of aesthetic aspect of urbogeosystem is marked.

Описано передумови створення системи моніторингу природного середовища, джерела та фактори антропогенного впливу на нього, головну мету, завдання та принципи функціонування системи моніторингу довкілля в Україні. Розглянуто екологічні ризики та безпеку нафтогазових об'єктів та проблеми, пов'язані із функціонуванням нафтогазових комплексів. Надано практичну інформацію щодо методів контролю вуглеводневого забруднення та рекомендації щодо створення мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами нафтогазоносних територій.

Мета роботи - у межах розроблення Стратегії розвитку Харківської області до 2020 р. розкрити сучасний стан області за наявністю відходів I - IV класів небезпеки, заходи з їх утилізації й знешкодження. Проаналізовано зміст нормативних і статистичних документів стосовно поводження з відходами в області за останні 5 років, укладено три тематичні карти: "Утворення та накопичення відходів I - III класів небезпеки", "Щільність накопичення відходів IV класу небезпеки та кількість полігонів (звалищ) твердих побутових відходів", "Поводження з відходами". Висвітлено основні заходи, що проводяться в області відносно роботи з ТПВ, та окреслено першочергові завдання щодо моніторингу виконання програми розвитку області до 2020 р. Новизна дослідження - обгрунтування необхідності комплексного підходу до питань поводження з відходами на різних рівнях (місто, район, область) на основі картографічного та аналітичного моніторингу.